Сторожинецький дендропарк

Сторожинецький дендропарк

Сторожинецький дендропарк (1912) - Дендропарк Сторожинецького лісного технікуму є пам'яткою природи республіканського значення.

Народився парк з благословіння та трудів власника панського багатого помістя, став фамільною гордістю родини Оренштейнів первісно був природнім лісовим масивом. З часом перейшов у відання Міністерства лісової промисловості. На його базі почав діяти навчальний заклад. Парк став навчальним закладом для студентів, адже вже тоді налічував чимало цінних порід дерев, чагарників, квітів.

Сам дендропарк створено на основі природного мішаного пралісу. Це старезні 100-200-річні метрового діаметру велетні: дуб, липи, ясени, клени, ялини. Під їх захистом надійно прижились і гості здалеку: стрункі колючі ялинки з Північної Америки, їх землячки - пірамідальні туї, а також айва японська. Від старої частини парку піднімаємося вгору липовою алеєю. Найбільшу увагу відвідувачів тут завжди привертає група аралій маньчжурських. Багато назв отримала ця рослина від людей: "бісове дерево", "шип-дерево", "далекосхідна пальма". І недаремно, бо краса її захищена жорсткістю. Листя аралій і супліддя, які досягають майже метрової довжини і зібрані на самому вершечку стовбурців, густо вкриті широкими гострими шипами. Дерево справді нагадує пальму. Аралія маньчжурська, сестра женьшеня, має велике лікарське значення.

Неподалік від неї височать три сосни. Дві із них - звичайні. Струнко увігнались у небесну височінь їх жовтогарячі стовбури, а поміж ними - згорблена і покручена - схилилась сосна Банкса. Вона прийшла сюди з суворих скель Північної Америки. А поруч - група червоних дубів, також вихідців з Північної Америки. Та давайте пройдемо далі, до гордості парку - розсіченолистої форми бука. Той, кому пощастить побувати тут улітку, побачить, як оживає під вітром його куляста наїжачена крона. Хвилями перекочуються довгі віти, захлинаючись у вирі зеленого моря. З другого боку - інший бук, пурпурнолистий. Червоним золотом горить його крона. Серед інших дерев - ліщина ломбардська і слива Піссарда. Особливо красива ця пурпурна слива навесні, коли її крона перетворюється на букет духмяних рожевих квітів. Поруч росте незрівняна у цвітінні калина будельник. У перекладі з французької ця форма називається "сніжна куля" - за великі, до 10 сантиметрів у діаметрі біло-зелені суцвіття.

Будь-якої пори року в цьому диво-парку є квіти. Уже жовкне листя, фіолетовими і білими квітами покриваються гібіскуси. За красу їх називають ще "сірійськими трояндами". Довгими бузковими рядами квітнуть альпійські айстри. Але надзвичайне ще попереду. У жовтні і листопаді, коли дощі переходять у перші сніговали, розцвітають гамамеліси - гості з Північної Америки. "Чарівними горіхами" називають ці рослини. І справді, вражають своєю красою численні золотисті квіти на голих, часто вкритих першим снігом гілках, немов горішки у блискучій обгортці на новорічній ялинці.

У нас лишилося ще трошки часу, і ми хоч краєм ока глянемо на бархат амурський, лимонник китайський, каштани їстівні, ялівці віргінські, гортензію віничкову... Заглянімо і туди, де стіна дерев обривається молодими посадками. Це - найвища точка дендропарку. Там ви побачите три зігнуті верби. Це реліквії парку - Шевченкові верби. Великий поет, гнаний царизмом на заслання у безкраї казахські степи, виростив з простої тички деревце. Ця верба нагадувала Шевченкові рідну далеку Україну. Під її затишними кронами поет створив чимало віршів. У 1964 році казахські гості привезли живці Тарасової верби до Львова, а вже звідти, у 1968 році славнозвісна верба потрапила у дендрарій. Біля трояндарія дружно розташувалася колекція кизильників. Вона визнана однією з найбільших і найповніших у нашій країні: майже 100 видів і форм кизильників росте тут: листопадні і вічнозелені, чорно- і червоноплідні. Пройде ще кілька весняних тижнів, і вся колекція вкриється білувато - рожевим туманом дрібних медоносних квітів.

А он там, за плакучими грабами, насіння яких отримано з Польщі, і далі за барбарисами, розмістилась "ботанічна ділянка". Найцікавішим деревом тут - дволопатеві гінкго - предки усіх шпилькових порід. Їх листочки - це шпильки, які зрослися між собою.

Багато цікавих видів рослин можна побачити в теплиці, збудованій учнями. Та перед закінченням нашої своєрідної екскурсії хочеться показати усім читачам - любителям природи - так звану "карпатську гірку". На кам'яних карликових "скелях" красуються гірські волошки, гусинець, папороть і, звичайно, легенда Карпат - едельвейси: скромні розетки сизуватого листя. От і прийшов час розставання. Ми з вами познайомилися лише з деякими представниками рослинного царства.

Сьогодні відбувається постійне поновлення парку, його омолодження. Обмін насінням здійснюється за 170 адресами у різних кінцях світу. На території парку 980 різних вадів і форм дерев чагарів. Більше 70% -екзотичних. У відкритих вольєрах цілком безпечно почуваються представники фауни - козулі, фазани, цесарки, пави, дикі качки. Після надання дендропарку статусу державного, основне завдання і призначення заповідника науково-дослідницька робота в галузі інтродукції і акліматизації рослин.

Вернуться на страницу - Дендропарки (дендрарии) Украины