Предприятие решило уступить право денежного требования за поставленный товар другому предприятию. Необходимо ли уведомлять об этом должника и как отразить такую операцию в налоговом учете? Вестник ГНАУ 2010-02-19

? Підприємство вирішило відступити право грошової вимоги за поставлений товар іншому підприємству. Чи потрібно повідомляти про це боржника і як відобразити таку операцію в податковому обліку?

Частиною першою ст. 512 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом – Цивільний кодекс) встановлено, що відступлення права вимоги визначено як одна з підстав заміни кредитора у зобов'язанні, яке полягає у переданні кредитором своїх прав іншій особі за правочином. Згідно з вимогами частини другої ст. 512 цього Кодексу кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. У свою чергу, відповідно до вимог частини третьої цієї статті кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором. Відповідно до ст. 514 зазначеного Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що були на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст. 516 Цивільного кодексу). Проте для належного виконання боржником зобов'язання на користь нового кредитора письмове повідомлення боржника про заміну кредитора в зобов'язанні є обов'язковим (п. 2 ст. 516 цього Кодексу), якщо цього не зробити, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. До надання боржникові письмових доказів переходу прав у зобов'язанні до нового кредитора боржник має право не виконувати свого обов'язку.

Право вимоги може бути предметом договору купівлі-продажу, якщо вимога не має особистого характеру (п. 3 ст. 656 Цивільного кодексу).

При цьому первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові всі документи, які засвідчують права, що передаються (договір та додатки до нього, специфікації, товарно­розпорядчі документи тощо), а також інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 Цивільного кодексу). Передача таких документів оформлюється актом приймання-передачі, який складається в довільній формі, підписується кожною стороною договору та скріплюється печатками.

У податковому обліку операції з передачі права вимоги регулюються нормами пп. 7.9.7 п. 7.9 ст. 7 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.

Так, при першому відступленні зобов'язань валові витрати, понесені платником податку – першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами – у розмірі фактичної заборгованості за основним боргом, процентами та іншими платежами за договором за умови, що такі проценти та платежі було включено до складу валового доходу в попередніх податкових періодах відповідно до вимог цього Закону, а за іншими цивільно-правовими договорами – у розмірі фактичної заборгованості, що відступається.

До складу валових доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку – першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умови, що таку заборгованість було включено до складу валових витрат згідно з вимогами цього Закону.