Учет в торговле Баланс 2010-02-11

ОБЛІК У ТОРГІВЛІ

"Баланс"

№ 12, від 11 лютого 2010 р.

Тетяна Саєнко

головний бухгалтер

В обліку операцій оптової та роздрібної торгівлі багато спільного: надходження товару від постачальника, формування первісної вартості товару. Проте первинний облік та облік подальших операцій (формування продажної ціни товарів, розподіл транспортно-заготівельних витрат, реалізація) мають відмінності та особливості. Про особливості первинного, аналітичного та синтетичного обліку операцій в оптовій і роздрібній торгівлі ця стаття.

Облік в оптовій торгівлі

Оптова торгівля — це вид економічної діяльності у сфері обороту товарів. Суть оптової торгівлі полягає в купівлі-продажу товарів за договорами поставки партіями для подальшого продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання й надання послуг (ДСТУ 4303:2004).

У договорі поставки вказуються необхідні відомості: найменування товару, що належить поставити, його кількість, ціна, строки поставки, порядок розрахунків, базисні умови поставки (пакування, маркування, навантаження на транспортні засоби, пункт доставки, страхування вантажу тощо), відповідальність за невиконання умов договору і т. ін., а також додаткові умови, включені до договору за згодою сторін.

При разових поставках і коли не вимагається узгодження специфікацій за асортиментом товарів, сторони можуть оформляти замовлення, не укладаючи договір поставки.

На торговельному підприємстві має бути налагоджено оперативний контроль за виконанням договорів (цим займається комерційна служба). Кожний договір реєструється в журналі, на договір відкривається картка, у якій згідно з документами постачальника відображається хід виконання договору. За даними оперативного обліку складаються відомості про хід виконання договорів поставки, на їх підставі можуть прийматися управлінські рішення.

1. Надходження товарів на оптове підприємство

Документальне оформлення. Підприємства оптової торгівлі отримують товари від підприємств-виробників та інших постачальників. Документальне оформлення надходження товарів залежить від місця їх приймання та способу доставки:

• якщо товар доставлено автотранспортом постачальника або сторонньої організації до складу оптового підприємства — приймання здійснюється за товарно-транспортною накладною (ТТН);

• якщо товар відвантажується на залізничній станції — приймання відбувається згідно із залізничною накладною та вантажною квитанцією. При цьому обов'язково перевіряються цілість вагона (контейнера), наявність пломб та якість відбитків на них;

• якщо представник покупця отримує товар на складі постачальника або на станції призначення — відпуск товару оформляється видатковою накладною. Якщо товар постачальника знаходиться в непошкодженій тарі, то приймання здійснюється за кількістю місць і масою брутто або маркуванням на тарі (про це робиться відмітка в супровідному документі). Але якщо тара відсутня (або пошкоджена, або на ній відсутнє маркування) — товари приймаються за кількістю одиниць, масою нетто та якістю. Як правило, оформляється 4 примірники видаткових накладних: два залишаються в постачальника (один — для бухгалтерії, другий — для матеріально відповідальної особи, яка відпустила товар покупцеві) і два передаються представнику покупця (один — для бухгалтерії, другий — для матеріально відповідальної особи, яка прийняла товар).

Видаткову накладну постачальник може оформити і у двох перших випадках.

На складі оптового підприємства приймання товару здійснює матеріально відповідальна особа (завскладу, комірник) на підставі товаросупровідних документів. Товари, що надійшли в тарі, приймаються з розпакуванням за кількістю та якістю. Якщо товар не розпаковується, приймання здійснюється без перевірки, про що матеріально відповідальна особа робить відмітку в товаросупровідних документах. Якщо кількість та якість товарів відповідають указаним у товаросупровідних документах, то на документі ставиться підпис матеріально відповідальної особи і штамп про приймання товарів. Оприбуткування товарів може оформлятися і прибутковим ордером (п. 3.6 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.07 р. № 2, далі — Методрекомендації № 2, див. "БАЛАНС", 2010, № 2 - 3).

Якщо при прийманні товарів виявлено розбіжності (за кількістю, асортиментом, якістю), комісією складається акт про приймання товарів. До складу комісії входять матеріально відповідальна особа підприємства і представник постачальника або незацікавленої організації.

При отриманні товарів від постачальника – платника ПДВ покупцеві має бути видано податкову накладну.

2. Визначення первісної вартості товару

Первісною вартістю придбаних за плату товарів є їх собівартість, яка складається з таких фактичних витрат (п. 9 П(С)БО 9, п. 2.2 Методрекомендацій № 2):

• суми, сплаченої постачальнику (тобто ціна за вирахуванням знижок, що надаються постачальником у момент продажу), за вирахуванням непрямих податків (крім випадків, коли вони не відшкодовуються підприємству);

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків, сплачених у зв'язку із придбанням товарів, які не відшкодовуються підприємству;

• транспортно-заготівельних витрат (далі — ТЗВ — затрати на заготівлю товарів, оплата тарифів (фрахту) за навантажувально-розвантажувальні роботи та транспортування товарів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати на страхування ризиків транспортування).

Можливі два способи обліку ТЗВ: 1) ТЗВ обліковуються на субрахунку 281 разом з усіма витратами на придбання товарів; 2) ТЗВ обліковуються окремо на субрахунку 289 (див. далі);

• інших витрат, безпосередньо пов'язаних із придбанням запасів і доведенням їх до придатного для використання стану (прямі матеріальні затрати, прямі затрати на оплату праці. Інші прямі затрати на доопрацювання й підвищення технічних характеристик товарів).

Товари, що надійшли від постачальника, які не відповідають критеріям визнання активом через невідповідність стандартам, умовам договору, технічним умовам, відображаються на позабалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" за справедливою вартістю або за ціною, указаною в документах постачальника, до моменту погодження ціни з постачальником (п. 2.6 Методрекомендацій № 2).

Первісна вартість одиниці товарів визначається таким чином: суму фактичних витрат, пов'язаних із придбанням однорідних товарів, що надійшли однією партією, треба поділити на їх загальну кількість (п. 2.4 Методрекомендацій № 2).

На субрахунку 281 відображається тільки вартість товарів, що фактично надійшли. А недостача (або псування, бій), установлена при прийманні, оформляється відповідним актом і відображається залежно від причин її виникнення:

• у межах норм природних втрат;

• понад норми природних втрат із вини транспортної організації або постачальника;

• понад норми природних втрат з вини матеріально відповідальної особи, яка супроводжувала вантаж при перевезенні.

Приклад 1

На склад оптового підприємства надійшло:

• 200 банок майонезу за ціною 12 грн., у т. ч. ПДВ — 2 грн., на суму 2 400 грн., у т. ч. ПДВ — 400 грн.,

• 1 000 банок джему за ціною 18 грн., у т. ч. ПДВ — 3 грн., на суму 18 000 грн., у т. ч. ПДВ — 3000 грн.

Загальна вартість товарів, що надійшли, згідно з накладною — 20 400 грн., у т. ч. ПДВ — 3 400 грн. Вартість послуг перевізника: витрати на транспортування — 1 200 грн., у т. ч. ПДВ — 200 грн., на навантаження й розвантаження товару — 600 грн., у т. ч. ПДВ — 100 грн. Витрати на доведення товару до стану, придатного для використання (надані неплатником ПДВ), — 500 грн. При отриманні товару було виявлено бій п'яти банок джему. Складено акт про приймання товарів, підписаний матеріально відповідальною особою підприємства і представником перевізника. Установлено, що бій стався з вини перевізника.

Розрахуємо, яка частина бою знаходиться в межах норм природних втрат:

(200 + 1 000) х 0,05 % = 0,6 або 1 банка (п. 5, 6 додатка 15 до Норм, затверджених наказом Мінторгу СРСР від 02.04.87 р. № 88).

Наднормативний бій: 5 - 1 = 4 банки джему.

Визначимо первісну вартість одиниці товару.

Спосіб 1. ТЗВ (і всі витрати) обліковуються на субрахунку 281 разом із договірною вартістю товарів.

Розрахунок показано в табл. 1.

Таблиця 1.

(грн.)

Первісна вартість одиниці оприбуткованих товарів:

• майонез (1 банка):

2 235,20 : 200 = 11,18 (грн.);

• джем (1 банка):

16 697,74 : 995 = 16,78 (грн.).

Спосіб 2. ТЗВ обліковуються на окремому субрахунку 289, а всі інші витрати — на субрахунку 281.

Крок 1. Визначимо витрати, що включаються до собівартості товару (крім договірної вартості та ТЗВ). Вони становлять 500 грн.

Крок 2. Поділимо суму витрат на договірну вартість усіх товарів: 500,00 : 16 940,00 = 0,03 (грн.).

Крок 3. Визначимо первісну вартість фактично оприбуткованих товарів.

Майонез:

• ціна одиниці товару:

10,00 + 0,03 х 10 = 10,30 (грн.);

• ціна партії товару:

10,30 х 200 = 2 060,00 (грн.).

Джем:

• ціна товарів:

(15 000 - 60) + (500 - 60) = 15 380 (грн.);

• ціна одиниці товару:

15 380,00 : 995 = 15,45 (грн.).

Облік операцій із отримання товарів покажемо в табл. 2.

Таблиця 2.

Невідфактурована поставка. Якщо товари надійшли від постачальника без супровідних документів, то приймання здійснюється спеціальною комісією (призначається керівником підприємства) за даними маркування та внутрішніх пакувальних ярликів, а якщо їх немає — то за фактичною наявністю товарів. При цьому складається акт про приймання товарів у 3 примірниках: один відправляється постачальнику з проханням надати документи за отриманий товар, другий разом із товарним звітом передається до бухгалтерії, третій — матеріально відповідальній особі.

У випадку якщо на момент оприбуткування товарів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі товари можуть оцінюватися і відображатися за справедливою вартістю з подальшим коригуванням до первісної вартості (п. 2.8 Методрекомендацій № 2). Облік цих операцій покажемо в табл. 3.

Таблиця 3.

(грн.)

3. Формування продажної ціни товарів

В Україні застосовуються такі види цін: державні фіксовані, регульовані, вільні. На оптових підприємствах ціни формуються з таким розрахунком, щоб покрити затрати й отримати прибуток. На схемі подамо формування вільних цін на товари, що надходять від виробника до покупця – оптового торговця.

Таблиця 4.

Розглянемо формування продажної ціни за методом повних витрат, який часто застосовується на підприємствах оптової торгівлі (докладніше про інші методи див. — "БАЛАНС", 2010, № 9, с. 32). Наведемо формулу визначення ціни продажу методом повних витрат:

Продажна ціна = Планова собівартість товарів + Планований прибуток + ПДВ.

Планова собівартість товару:

С_т = В_пер + (В_пер х Витр / 100) = В_пер х (1 + Витр / 100).

де В_пер — первісна вартість товару;

Витр — відсоток витрат. Розглянемо його докладніше. Витрати, здійснені при реалізації товарів, складаються з адміністративних витрат і витрат на збут. Оскільки вони не можуть бути віднесені до кожного виду товарів, що реалізовуються, а тільки до їх загальної суми, застосовується показник "відсоток витрат". Він визначається або виходячи з даних попередніх періодів (квартал, місяць), або на основі планованих витрат. Відсоток витрат розраховується за формулою

Витр = (В_а + В_з) : Вт_пр х 100.

де В_а — адміністративні витрати;

В_з — витрати на збут;

Вт_пр — вартість придбаних у попередньому періоді товарів.

Приклад 1 (продовження)

У січні (минулому місяці) підприємство придбало товари, первісна вартість яких з урахуванням усіх витрат на придбання становила 20 000 грн., адміністративні витрати — 2 000 грн., витрати на збут — 3 000 грн.

Визначимо показник Витр для лютого за умови, що сума витрат підприємства залишиться такою самою:

Витр = (2 000 + 3 000) : 20 000 х 100 = 25 %.

Для товарів із прикладу 1 планова собівартість:

• майонезу:

2 235,20 х (1 + 25 : 100) = 2 794,00 (грн.);

• джему:

16 697,74 х (1 + 25 : 100) = 20 872,18 (грн.).

Загальна планова собівартість:

С_т = 2 794,00 + 20 872,18 = 23 666,18 (грн.).

Планований прибуток визначається виходячи із прийнятого на підприємстві відсотка рентабельності, який може бути загальним за підприємством, а може бути встановлений окремо для кожного виду товарів. Планований прибуток визначається за формулою

П_п = С_т х Р : 100,

де Р — рентабельність.

Приймемо, що на підприємстві встановлено рентабельність 15 % від планової собівартості. Для нашого прикладу

П_п = 23 666,18 х 15 % = 3 549,93 (грн.),

у тому числі:

• майонезу: 2 794,00 х 15 % = 419,10 (грн.);

• джему: 20 872,18 х 15 % = 3 130,83 (грн.).

Продажна вартість товарів:

• майонезу:

- загальна: 2 794,00 + 419,10 + ((2 794,00 + 419,10) х 20 %) = 3 855,72 (грн.);

- одиниці товару: 3 855,72 : 200 = 19,27 (грн.);

• джему:

- загальна: 20 872,18 + 3 130,83 + ((20 872,18 + 3 130,83) х 20 %) = 28 803,61 (грн.);

- одиниці товару: 28 803,61 : 995 = 28,95 (грн.).

При формуванні продажної ціни товарів слід ураховувати:

• граничну продажну ціну — продаж цього товару за цінами, нижчими від неї, стає нерентабельним;

• фактичну продажну ціну — ціну товарів, що встановлюється підприємством з урахуванням знижок або націнок. Система знижок стимулює збут товарів. Підприємство може надавати різноманітні знижки, що має бути оформлено наказом про комерційну політику (див. "БАЛАНС", 2009, № 30, с. 18).

Після формування продажних цін на товари в оптовій торгівлі бухгалтерські проведення не робляться. Продажні ціни фіксуються у прайс-листах та інших документах.

4. Облік товарних запасів

В оптовій торгівлі облік товарів ведеться за первісною вартістю. На складах оптових підприємств зосереджуються значні товарні запаси, облік яких може бути організовано за такими методами: партіонним, сортовим, оперативно-бухгалтерським.

Партіонний метод. Дозволяє контролювати строки реалізації кожної партії товару, допомагає виявляти залежані та неходові товари і сприяє зменшенню товарних втрат, оскільки недостачі виявляються негайно. Кожну партію товару, що надійшла за одним документом, обліковують окремо. Для цього виписується товарний ярлик, який розміщують при товарах, а на кожне тарне місце наносять фарбою номер партії, який потім указують у рахунках-фактурах, ТТН, видаткових накладних. У товарному ярлику записують номер видаткового документа і кількість відпущених товарів. Партіонний облік ведуть у картках (книгах) на підставі прибуткових і видаткових документів з виведенням залишку після кожного запису. Після реалізації товарної партії в товарному ярлику і на картці підраховують підсумки і разом зі звітом матеріально відповідальної особи передають їх до бухгалтерії, де ведеться аналітичний облік товарів за партіями і місцями зберігання. У кінці місяця за даними карток складають оборотну відомість.

Оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод. Порівняно з партіонним обліком значно спрощено аналітичний облік товарів. Облік товарів на складах ведуть у картках складського обліку. Матеріально відповідальні особи роблять записи в натуральних вимірниках на підставі прибуткових і видаткових документів. Бухгалтер у встановлений день (не рідше одного разу на тиждень) у присутності матеріально відповідальної особи перевіряє зроблені записи і залишки в картках складського обліку, а потім за реєстром приймає прибуткові та видаткові документи. Факт приймання та перевірки бухгалтер засвідчує своїм підписом із зазначенням дати, після чого картки складського обліку набувають функції не тільки оперативного, але й бухгалтерського обліку. Аналітичний облік товарів у бухгалтерії ведеться тільки у вартісному вираженні за укрупненими групами товарів і матеріально відповідальними особами.

Сортовий метод. Застосовується на базах, складах і у дрібнооптових магазинах із невеликою кількістю товарних запасів. Товари зберігаються та обліковуються за сортами. На кожний сорт і найменування товару (номенклатурний номер) відкривають картку, у якій роблять записи в натуральних вимірниках за кожним прибутковим і видатковим документом. Після кожного запису виводять залишок товару, що необхідно для контролю дотримання нормативу запасів.

У складській картотеці картки розміщують за товарними групами, а в середині груп — за сортами. У встановлені строки матеріально відповідальні особи складають товарний звіт (див. "БАЛАНС", 2009, № 41, с. 26). У бухгалтерії на його підставі роблять записи в картках аналітичного обліку. У кінці місяця за даними карток складають оборотні відомості за аналітичними рахунками (за складами та матеріально відповідальними особами).

5. Облік реалізації товарів

Методи оцінки вибуття товарів. На підприємствах оптової торгівлі можуть застосовуватися такі методи оцінки вибуття товарів: ідентифікованої собівартості, середньозваженої собівартості, ФІФО. Розглянемо докладніше два останні методи на прикладі 2.

Приклад 2

Вихідні дані про рух товару А наведено в табл. 5.

Таблиця 5.

Розрахуємо вартість товару методом середньозваженої собівартості в табл. 6.

Таблиця 6.

Тепер у табл. 7 розрахуємо вартість товару методом ФІФО (дані про залишки на 01.01.10 р. і надходження товару — із табл. 5).

Таблиця 7.

Як бачимо, при застосуванні методу ФІФО вартість товарних залишків на кінець місяця вища, ніж при методі середньозваженої собівартості.

Реалізація товарів. Дохід від реалізації товарів відображається на субрахунку 702. При цьому треба списати з балансу собівартість реалізованих товарів і суму ТЗВ на реалізовані товари.

Розрахунок ТЗВ на реалізовані товари. Якщо облік ТЗВ ведеться на субрахунку 281 (приклад 1, спосіб 1), то сума ТЗВ, що припадає на реалізовані товари, списується на витрати (субрахунок 902) у складі собівартості реалізованого товару за Кт субрахунка 281. Якщо ж облік ТЗВ ведеться на субрахунку 289 (приклад 1, спосіб 2), то в кінці місяця необхідно розподілити суму ТЗВ на реалізований товар і на залишок товару. Сума ТЗВ, яка відноситься до реалізованих товарів, розраховується як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості вибулих товарів. Середній відсоток ТЗВ визначається як відношення двох сумарних величин: залишок ТЗВ на початок місяця (сальдо Дт 289) плюс сума ТЗВ, що надійшли, за місяць (Дт 289) і залишок вартості товарів на початок місяця (сальдо Дт 281) плюс вартість товарів, що надійшли, за місяць (Дт 281). Приклад розподілу ТЗВ для підприємств, що обліковують запаси за первісною вартістю, наведено в додатку до П(С)БО 9.

Приклад 1 (продовження)

У лютому підприємством оптової торгівлі реалізовано:

• 150 банок майонезу (продажна ціна одиниці 19,27 грн., у т. ч. ПДВ — 3,21 грн.) на суму 2890,50 грн., у т. ч. ПДВ — 481,75 грн.;

• 500 банок джему (продажна ціна одиниці 28,95 грн., у т. ч. ПДВ — 4,83 грн.) на суму 14 475 грн., у т. ч. ПДВ — 2 412,50 грн.

Покажемо розподіл ТЗВ в табл. 8.

Таблиця 8.

(грн.)

Облік операцій із реалізації товарів оптовим підприємством покажемо в табл. 9.

Таблиця 9.

(грн.)

Облік у роздрібній торгівлі

Роздрібна торгівля — це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, її суть — купівля та продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг (ДСТУ 4303:2004).

1. Особливості надходження товарів і товарного обліку

Товари приймає матеріально відповідальна особа (завскладу, комірник) за місцем зберігання товарів. Ваговий товар приймають за вагою нетто, тобто за вирахуванням ваги тари. Якщо товар неможливо переважити без тари, його вагу визначають після виймання з тари, віднімаючи вагу тари від ваги брутто. Виявлені при прийманні товарів розбіжності фіксують в актах (див. розділ "Облік в оптовій торгівлі" цієї консультації).

Облік товарів ведуть матеріально відповідальні особи за місцями зберігання у грошовому (і якщо потрібно — у натуральному) вираженні. У бухгалтерії на кожну матеріально відповідальну особу відкривається особовий рахунок, у якому на підставі прибуткових і видаткових документів роблять записи про надходження, витрату та залишки товарів на звітну дату. Матеріально відповідальні особи в установлені строки здають до бухгалтерії товарні звіти разом із прибутковими та видатковими документами. Після перевірки бухгалтером вони будуть підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку.

Товари, що надійшли, прибуткують на субрахунок 281. Як правило, роздрібні підприємства ведуть облік товарів за цінами продажу (п. 22 П(С)БО 9). Зараз на підприємствах роздрібної торгівлі у зв'язку із застосуванням сучасних програмних засобів товари можуть обліковуватися і за первісною вартістю. Облік надходження товарів і формування їх первісної вартості наведено в табл. 2.

2. Формування продажної ціни товарів

Продажна ціна визначається шляхом додавання до первісної вартості товарів (як її визначити — див. розділ "Облік в оптовій торгівлі) суми торговельної націнки. Підприємства роздрібної торгівлі самостійно (на підставі наказу керівника підприємства) установлюють продажні ціни на товари (за винятком випадків, коли їх розмір регулюється державою). Наведемо в табл. 10 схему формування продажної ціни для роздрібного підприємства.

Таблиця 10.

Формула продажної ціни товару має вигляд:

Цп = (Цпр + Цпр х Тнац) х 1,2,

де Цп — продажна ціна товару,

Цпр — первісна вартість товару,

Тнац — торговельна націнка, %,

1,2 — коефіцієнт, що враховує суму податкових зобов'язань із ПДВ.

Торговельна націнка включає планові витрати і планований прибуток (як їх визначити — див. розділ "Облік в оптовій торгівлі"). Вона може встановлюватися окремо для кожної групи товарів, а може бути загальною по підприємству. Фактично сума торговельної націнки визначається за формулою :

Тнац = Продажна вартість - Собівартість товару.

Приклад 3

На підприємстві наказом керівника встановлено розмір торговельної націнки 30% від первісної вартості товарів.

Визначимо в табл. 11 суму торговельної націнки і продажну вартість товарів прикладу 1.

Спосіб 1. ТЗВ обліковуються на субрахунку 281. Первісна вартість (дані з табл. 1) оприбуткованих товарів:

• майонез:

одиниці — 11,18 грн., партії — 2 235,20 грн.;

• джем:

одиниці — 16,78 грн., партії — 16 697,74 грн.

Спосіб 2. ТЗВ обліковуються на субрахунку 289 Первісна вартість оприбуткованих товарів (див розділ "Облік в оптовій торгівлі"):

майонез:

одиниці — 10,30 грн., партії — 2 060,00 грн.;

джем:

одиниці — 15,45 грн., партії — 15 380,00 грн.

Таблиця 11.

(грн.)

Як бачимо, при другому способі формування торговельної націнки її сума і продажна вартість товару вийшла нижчою, ніж при першому. Нівелювати цю різницю можна двома шляхами: при застосуванні способу 2 додати до бази нарахування торговельної націнки (субрахунок 281) суму ТЗВ (субрахунок 298) або збільшити % торговельної націнки. Облік формування продажної вартості покажемо в табл. 12.

Таблиця 12.

(грн.)

3. Облік реалізації товарів

При обліку реалізації товарів роздрібне підприємство може застосовувати будь-який із методів оцінки вибуття товарів (п. 16 П(С)БО 9): ідентифікованої собівартості, середньозваженої собівартості, ФІФО, ціни продажу. Зупинимося на останньому методі докладніше. Його застосовують у тих випадках, коли застосування інших методів не виправдане (п. 22 П(С)БО 9).

Середній відсоток торговельної націнки %тн визначається за формулою

%тн = (С-до Кт 285 на початок місяця + Оборот за Кт 285 за місяць) : (С-до Дт 282 на початок місяця + Оборот за Дт 282 за місяць).

Торговельна націнка на реалізовані товари Т_нр визначається за формулою

Т_нр = Продажна вартість реалізованих товарів (оборот за Кт 702 за місяць) х %тн.

Собівартість реалізованих товарів С_рт визначається за формулою

С_рт = Продажна вартість реалізованих товарів (оборот за Кт 702 за місяць) - Т_нр.

Крім того, якщо ТЗВ обліковуються на субрахунку 289, необхідно списати на витрати суму ТЗВ на реалізовані товари ТЗВ_рт.

ТЗВ_рт = %тзв х Продажна вартість реалізованих товарів (оборот за Кт 702 за місяць).

%тзв = (С-до Дт 289 на початок місяця + оборот за Дт 289 за місяць) : (С-до Дт 282 на початок місяця + оборот за Дт 282 за місяць).

Приклад розрахунку ТЗВ для роздрібних підприємств, що застосовують при вибутті товарів метод ціни продажу, наведено в додатку до П(С)БО 9.

Завважимо, що списується сума ТЗВ не тільки при реалізації товарів, але й при іншому їх вибутті, у кореспонденції з відповідним субрахунком.

Приклад 3 (продовження)

У лютому супермаркет реалізував:

• 150 банок майонезу (продажна ціна одиниці 16,07 грн., у т. ч. ПДВ — 2,68 гри.) на суму 2410,50 грн., у т. ч. ПДВ — 401,75 грн.;

• 500 банок джему (продажна вартість одиниці — 24,11 грн., у т. ч. ПДВ — 4,02 грн.) на суму 12 055,00 грн., у т. ч. ПДВ — 2 009,17 грн., усього реалізовано товару на суму 14 465,50 грн., у т. ч. ПДВ — 2 410,92 грн.

Визначимо суму ТЗВ і торговельної націнки на реалізовані товари в табл. 13. Використовуємо дані з табл. 11, спосіб 2.

Таблиця 13.

(грн.)

Облік операцій із реалізації товарів у роздрібній торгівлі покажемо в табл. 14.

Таблиця 14.

(грн.)

4. Облік повернення товарів у роздрібній торгівлі

Облік операції з повернення товару покупцем у роздрібній торгівлі покажемо на прикладі 4 в табл. 15.

Приклад 4

Покупцем повернена магазину побутової техніки пральна машина внаслідок виходу з ладу (не підлягала ремонту). Продажна вартість машини — 6 000 грн., у т. ч. ПДВ — 1 000 грн. Первісна вартість (включаючи ТЗВ) — 3 500 грн.

Таблиця 15.

(грн.)