 |
 |
||||||||||||||
|
| Платим за импорт экспортной выручкой Баланс 2010-02-15ПЛАТИМО ЗА ІМПОРТ ЕКСПОРТНОЮ ВИРУЧКОЮ "Баланс" № 13, від 15 лютого 2010 р. Катерина Давидова редактор напряму "Бухгалтерський облік та оподаткування"
Багато суб'єктів ВЕД — універсали: одночасно експортують та імпортують. Отримувати експортну виручку в інвалюті та оплачувати нею імпорт — вигідно (немає втрат від різниць курсів і витрат на оплату послуг банку при конвертації валют). Як при цьому правильно формувати імпортні витрати, розповімо в консультації. Законом про прибуток установлено, що витрати в інвалюті формуються в сумі, що дорівнює балансовій вартості інвалюти. Правда, про те, як визначати цю балансову вартість у тих чи інших випадках, написано дуже мало — п. 7.3 Закону про прибуток просто не передбачає багатьох варіантів походження інвалюти, що виникають на практиці, не говорячи вже про бартер, при якому ніякої інвалюти і зовсім немає. Проте нашого випадку це не стосується. Порядок формування балансової вартості інвалюти, отриманої платником податків як виручка від продажу товарів (робіт, послуг), прямо встановлений Законом про прибуток. А саме: балансова вартість інвалюти визначається за курсом НБУ на дату нарахування експортних доходів (пп. 7.3.1 Закону про прибуток). Оскільки валовий дохід нараховується на дату першої події, то й балансова вартість інвалюти обчислюватиметься за курсом на цю дату. Зверніть увагу! Якщо першою подією було відвантаження товару на експорт, то балансова вартість інвалюти формується за курсом на дату відвантаження, незважаючи на те, що сама інвалюта з'являється в податковому обліку пізніше — при зарахуванні на поточний валютний рахунок підприємства. Із цим згодна і ДПАУ (див. лист від 17.04.09 р. № 8165/7/15-0217, далі — Лист № 8165, див. "БАЛАНС", 2009, № 41, с. 13 ). З моменту зарахування інвалютної виручки починається її відображення в податковому обліку за курсом на дату нарахування доходів. Припустимо, обліковою політикою підприємства встановлено, що оцінка балансової вартості інвалюти ведеться за ідентифікованою вартістю. Це означає, що кожна "партія" інвалюти списується за своєю індивідуально визначеною балансовою вартістю. Якщо отримана інвалюта залишається в обліку платника податків на кінець звітного кварталу, то її балансова вартість підлягає перерахунку за курсом НБУ на кінець кварталу, а результат перерахунку відображається в податковому обліку. Якщо перша подія в імпортній операції — передоплата. У цьому випадку валові витрати на дату списання коштів не формуються (пп. 11.2.3 Закону про прибуток). Балансова вартість інвалюти, сформована за курсом на дату першої події в експорті, з метою відображення в податковому обліку на цей момент не перераховується. При оприбуткуванні імпортного товару валові витрати формуються відповідно до балансової вартості сплаченої інвалюти, перерахованої в гривні: • або за курсом на дату відвантаження експорту, якщо за експортом перша подія — відвантаження, • або за курсом на дату оплати експорту, якщо за експортом перша подія — оплата, • або за курсом на кінець звітного кварталу, якщо ця дата опинилася між приходом і витратою інвалюти. Якщо перша подія в імпортній операції — оприбуткування ввезеного товару. У такому разі балансова вартість інвалюти на цей момент ще не відома. Тому відобразити валові витрати за імпортним товаром слід за курсом на дату його оприбуткування. Виконати ж положення Закону про прибуток і привести суму витрат у відповідність із балансовою вартістю інвалюти (за одним із вищезгаданих курсів) можна тільки на дату оплати. Проте ДПАУ проти подальшого коригування валових витрат у цьому випадку, пропонуючи зовсім інший принцип формування витрат в інвалюті: за курсом на дату їх нарахування (листи від 31.01.04 р. № 1557/7/15-1117, від 27.05.05 р. № 4807/6/11-1116, від 06.08.05 р. № 7497/6/15-2315). Причому формувати валові витрати за курсом на дату оприбуткування товару пропонувалося незалежно від того, чи була передоплата (акцент на цьому моменті зроблено в листі ДПА в м. Києві від 03.10.06 р. № 771/10/31-106). Проте на сьогодні такий висновок суперечить Листу № 8165. Що ж робити платникам? На практиці багато підприємств дотримуються вищезгаданих роз'яснень ДПАУ у випадку, якщо оприбуткування імпорту — перша подія, оскільки можливість коригування витрат прямо не прописана положеннями Закону про прибуток. Хоча судова практика свідчить на користь коригування (із недавніх справ — постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 02.10.09 р. у справі № 2-а-3822/09/0270). Якщо ж перша подія — оплата імпорту за рахунок експортних надходжень, рекомендуємо користуватися законодавчими нормами (наведеним у консультації способом визначення балансової вартості інвалюти), тим більше, що у більш "свіжому" Листі № 8165 ДПАУ визнає формування балансової вартості інвалюти в податковому обліку в момент отримання інвалютної виручки за експортом.
Приклад Підприємство відвантажило товар на експорт на умовах подальшої оплати. З отриманої виручки перерахувало передоплату за імпортний товар у розмірі 50 %, решту — після отримання товару. Для наочності візьмемо рівну вартість експорту та імпорту (20 000 дол. США). Облік операцій показано в таблиці. (дол. США/грн.)
Як видно з таблиці, витрати в іноземній валюті на придбання імпортного товару (без мита та інших витрат) у податковому (159 940 - 190 = 159 750 (грн.)) і в бухгалтерському (159 905 грн.) обліку — розрізняються. Це означає, що в коригуваннях за п. 5.9 Закону про прибуток братиме участь вартість товарів, відмінна від вартості, відображеної у валових витратах при придбанні. Нехай це вас не бентежить, адже врешті-решт (при продажу всієї партії товару) коригування обнуляться.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
