Порядок исчисления и сроки представления юридическими лицами Расчета суммы налога с владельцев транспортных средств на 2010 год Вестник ГНАУ 2010-02-26

Порядок обчислення і терміни подання юридичними особами Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів на 2010 рік

Обов'язок подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів (далі – ТЗ) встановлено ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.91 р. № 1963-XII (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 1963-XII) та визначено порядок обчислення і сплати податку юридичними особами. Податок обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість ТЗ та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних ТЗ провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки ТЗ, а податок з власників водних ТЗ – виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у ст. 3 цього Закону.

Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону № 1963-XII Розрахунок податку на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, подається юридичними особами до податкового органу за місцем реєстрації ТЗ. Підставою для заповнення Розрахунку є звітні бухгалтерські дані про кількість ТЗ станом на 1 січня поточного року.

Згідно з Порядком заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, затвердженим наказом ДПА України від 17.09.2001 р. № 373 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Порядок № 373), платники податку самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо податку за ставками, наведеними у ст. 3 Закону № 1963-XII, та подають Розрахунок.

Розрахунок подається до податкових органів у терміни, визначені законодавством для річного звітного періоду. Виходячи з пп. «в» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 2181-III) граничний термін подання Розрахунку у 2010 р. – 1 березня (понеділок). 

Починаючи з 2 березня 2010 р. до порушників терміну подання Розрахунку згідно з пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III застосовується штрафна санкція у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.).

Крім того, варто пам'ятати про необхідність подання Розрахунку в тому випадку, якщо платник придбав ТЗ протягом року. Законом № 1963-XII передбачено, що за придбані протягом року юридичними особами ТЗ, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію ТЗ. За ТЗ, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Такий Розрахунок подається до органу ДПС у 10денний термін після реєстрації ТЗ у відповідних органах, і до нього включається лише придбаний транспорт.

Розглянемо порядок заповнення Розрахунку податку з власників транспортних засобів на 2010 р. (далі – Розрахунок), що здійснюється відповідно до Порядку № 373.

Сума транспортного податку, яка зазначається у графі 8 Розрахунку, обчислюється за формулою:

Гр. 8 = (гр. 5 х гр. 6) : 100 х гр. 7.

При складанні Розрахунку на 2010 р. у гр. 7 у розрізі кожної моделі і марки ТЗ слід зазначати ставку податку, встановлену ст. 3 Закону № 1963-XII.

Відповідно до п. 11 Порядку № 373 сума податку, яка підлягає сплаті (гр. 11), округлюється (менше 50 коп. відкидається, а 50 коп. і більше округлюється до 1 грн.). У нашому прикладі таке округлення здійснено у рядках 1, 2, 5 та 6 Розрахунку.

Загальну суму податку, зазначену в гр. 11, поділено на чотири рівні частини за такими термінами сплати: до 15.04.2010 р., до 15.07.2010 р., до 15.10.2010 р. та до 15.01.2011 р.

Частиною шостою ст. 3 Закону № 1963-XII передбачено, що ставки податку з визначених цим Законом об'єктів оподаткування, які відповідно до чинного законодавства оснащено обладнанням, що дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива, за наявності відмітки в свідоцтві про державну реєстрацію ТЗ про оснащення газобалонним обладнанням, застосовуються з коефіцієнтом 0,5. Зазначену норму введено в дію з 1 липня 2009 р., і вона діятиме до 1 січня 2016 р.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.93 р. № 3353-XII (зі змінами та доповненнями) переобладнання ТЗ, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції ТЗ, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на такий ТЗ, має відповідати правилам, нормативам і стандартам України.

Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного ТЗ, має бути відображено у його реєстраційних документах.

При цьому відповідно до п. 37 розділу «Перереєстрація транспортних засобів» постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 07.09.98 р. № 1388 (зі змінами та доповненнями) державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних ТЗ проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни).

Власникам переобладнаних ТЗ видаються нові свідоцтва про реєстрацію (технічний паспорт) із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни.

Отже, при заповненні Розрахунку застосовується коефіцієнт 0,5 до автомобілів за наявності відмітки в свідоцтві про державну реєстрацію ТЗ про оснащення газобалонним обладнанням, які відповідно до чинного законодавства оснащено обладнанням, що дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива.

Форма Розрахунку в цьому випадку заповнюється у такому порядку.

До граф вносяться:

гр. 1 – номер за порядком;

гр. 2 – код транспортного засобу за УКТ ЗЕД;

графи 3 та 4 – назва марки та модель транспортного засобу;

гр. 5 – об'єм циліндрів двигуна в розрізі кожної марки і моделі транспортного засобу, потужність електродвигуна і довжина плавзасобу;

гр. 6 – дані про кількість однорідних транспортних засобів у розрізі марок і моделей;

гр. 7 – ставка податку, що застосовується при розрахунку податку з кожних 100 см³ об'єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності електродвигуна і 100 см довжини плавзасобу в розрізі кожної моделі та марки транспортного засобу;

гр. 8 – сума нарахованого податку окремо за кожним транспортним засобом, оснащеним обладнанням, яке дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива, обчислена за формулою: (гр. 8) = (гр. 5) х (гр. 6) : 100 х (гр. 7) х 0,5;

гр. 9 – код пільги (згідно з довідником пільг), за якою повністю або частково звільняється від сплати податку транспортний засіб (наприклад, згідно з Довідником пільг № 52 станом на 01.01.2010 р. код пільги 12020012 «ставка податку з власників визначених цим Законом об'єктів оподаткування, які відповідно до чинного законодавства оснащено обладнанням, яке дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива, застосовується з коефіцієнтом 0,5»);

гр. 10 – сума пільг, наданих за транспортними засобами (гр. 10) = (гр. 5) х (гр. 6) : 100 х (гр. 7) х 0,5;

гр. 11 – загальна сума податку, що підлягає сплаті за звітний рік при поданні загального чи уточненого розрахунків (гр. 8 – гр. 10).

Виправлення помилок у раніше поданому Розрахунку

Платник податку відповідно до п. 5.1 ст. 5 і п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III може виправити самостійно виявлені ним помилки.

Так, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 Закону № 2181-III) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник має право надати уточнюючий Розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий Розрахунок, якщо уточнюючі показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

або надіслати уточнюючий Розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5 % від такої суми до подання такого уточнюючого Розрахунку (зауважимо, що в рядку 6 Довідки, затвердженої Порядком № 373, наведено старий розмір штрафу – 10 %, нараховувати потрібно 5 %);

або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у п. 17.2 ст.17 Закону № 2181-III, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

До Довідки, що додається до уточнюючого Розрахунку, заносяться дані щодо загальної суми податку, що підлягає сплаті згідно з раніше поданим Розрахунком; загальна сума податку, що підлягає сплаті згідно з уточнюючим Розрахунком; сума, яка збільшує або зменшує податок у зв'язку з виправленням помилки, тобто різниця між сумою податку згідно з уточнюючим Розрахунком, який подається, та сумою податку згідно з раніше поданим Розрахунком; зміст помилки платника, яка призвела до збільшення або зменшення податку; сума штрафу, яку платник повинен сплатити до бюджету внаслідок заниження податку.

Надміру сплачена сума податку за бажанням платника повертається йому або зараховується за його заявою в рахунок майбутніх платежів. Для повернення надміру сплаченого податку платником податку разом з уточнюючим Розрахунком подається заява про повернення надміру сплаченого податку з дотриманням граничних термінів її подання, а саме не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення переплати.

Незалежно від того, зменшуються чи збільшуються податкові зобов'язання в результаті самостійного виправлення помилки, що міститься в раніше поданому Розрахунку, платник податку до кожного уточнюючого Розрахунку (за відповідний період або за придбані транспортні засоби) подає окрему Довідку.

У Довідці зазначаються:

сума податку, що підлягає сплаті зі старого Розрахунку (загального або раніше уточненого Розрахунку), – рядок 1 Довідки;

сума податку, що підлягає сплаті з уточненого Розрахунку, – рядок 2 Довідки;

сума, що збільшує податок у зв'язку з виправленням помилки, – рядок 3 Довідки;

сума, що зменшує податок у зв'язку з виправленням помилки, – рядок 4 Довідки;

зміст помилки – рядок 5 Довідки;

сума штрафу в розмірі 5 % суми недоплати – рядок 6 Довідки.

Розглянемо порядок виправлення помилок у Розрахунку на двох прикладах.

Приклад 1 – ТЗ не відображено у Розрахунку.

Приклад 2 – ТЗ відображено з помилкою (у раніше поданому Розрахунку неправильно зазначено об'єм двигуна).

Згідно з п. 13 Порядку № 373 підприємство повинно скласти уточнюючий Розрахунок з виправленими показниками. Зазначені виправлені показники матимуть вигляд, наведений у табл. 3.

Таблиця 3

Як бачимо, у цьому випадку підприємство занизило податкові зобов'язання з податку на суму (12708 – 8368) = 4340 грн. Згідно з п. 14 Порядку № 373 підприємство повинно протягом 10 календарних днів:

сплатити суму недоплати – 4340 грн.;

самостійно нарахувати та сплатити згідно з пп. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III штраф у розмірі 5 % цієї суми – 217,0 грн.

Відповідно до п. 15 Порядку № 373 до уточнюючого Розрахунку додається Довідка про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. У цьому випадку Довідку слід заповнювати таким чином (табл. 4).

Таблиця 4

Згідно з п. 13 Порядку № 373 підприємство повинно скласти уточнюючий Розрахунок з виправленими показниками. Зазначені виправлені показники матимуть вигляд, наведений у табл. 5.

Таблиця 5

У цьому випадку (табл. 5) підприємство занизило податкові зобов'язання з податку на суму (8790,0 – 8368) = 422,0 грн. Згідно з п. 14 Порядку № 373 підприємство повинно протягом 10 календарних днів:

сплатити суму недоплати – 422 грн.;

самостійно нарахувати та сплатити згідно з пп. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III штраф у розмірі 5 % цієї суми – 21 грн. 10 коп.

Довідку у зазначеному випадку слід заповнювати таким чином (табл. 6).

Таблиця 6

Подання уточнюючого Розрахунку в разі зняття ТЗ з обліку

Щодо ТЗ, знятих юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстрованих), то згідно зі ст. 5 Закону № 1963-XII здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому ТЗ знято з реєстрації (перереєстровано).

Якщо ТЗ, які знімаються з обліку, відповідають умовам, зазначеним у статті (в поточному році не проводилась перша реєстрація в Україні ТЗ, що знімається з обліку), юридична особа перераховує раніше нарахований податок за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому ТЗ знято з реєстрації (перереєстровано), та подає до податкової інспекції уточнюючий Розрахунок суми податку разом із заявою про повернення надміру сплаченого податку (в разі сплати податку наперед) з дотриманням граничних строків її подання, установлених п. 15.3 ст. 15 Закону № 2181-III.

До уточнюючого Розрахунку включаються всі ТЗ, які перебувають у власності підприємства, за винятком ТЗ, знятих з реєстрації (перереєстрованих).

До цього Розрахунку додається Довідка про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують податкові зобов'язання в результаті зняття їх з реєстрації (перереєстрації).

В аналогічному порядку подається уточнюючий Розрахунок у разі оснащення протягом року в установленому законом порядку обладнанням, що дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива, за наявності відмітки в свідоцтві про державну реєстрацію ТЗ про оснащення газобалонним обладнанням.

У такому самому порядку здійснюється перерахунок податку в разі викрадення ТЗ. Так, відповідно до ст. 6 Закону № 1963-XII податок його власником не сплачується, але за умови, що факт викрадення підтверджено документами органів, якими порушено відповідну кримінальну справу. Таким чином, у разі викрадення ТЗ платник має право припинити сплату податку з власників транспортних засобів. Припинення сплати податку юридичними особами у цьому випадку здійснюється аналогічно порядку, зазначеному в частині третій ст. 5 Закону № 1963-XII, де передбачено проведення перерахунку розміру податку за зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані) ТЗ.

Тобто у разі викрадення ТЗ протягом року, за умови підтвердження відповідними органами факту викрадення, здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому викрадено такий ТЗ.

У разі повернення викраденого ТЗ юридична особа має сплатити податок за кількість місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому було повернуто викрадений ТЗ, та подати Розрахунок суми податку на повернутий ТЗ у порядку, визначеному ст. 5 Закону № 1963-XII.