КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 27 грудня 2001 р. N 1751

Київ

Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановами Кабінету Міністрів України
 від 16 березня 2002 року N 343,
 від 16 вересня 2002 року N 1391,
 від 25 грудня 2002 року N 1951,
 від 24 лютого 2003 року N 253,
 від 4 вересня 2003 року N 1402,
 від 17 грудня 2003 року N 1950,
від 14 квітня 2004 року N 493,
 від 25 серпня 2004 року N 1087,
 від 21 квітня 2005 року N 315,
 від 1 лютого 2006 року N 87,
 від 15 березня 2006 року N 311,
 від 25 травня 2006 року N 726,
 від 1 серпня 2006 року N 1060,
 від 1 серпня 2006 року N 1074,
 від 17 серпня 2006 року N 1215,
 від 11 січня 2007 року N 13,
 від 11 липня 2007 року N 900,
 від 22 лютого 2008 року N 57,

від 20 серпня 2008 року N 724
(зміни, внесені пунктами 2 - 6 змін, затверджених постановою
 Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року N 724,
набрали чинності з 1 січня 2009 року),
від 4 лютого 2009 року N 59,
від 18 лютого 2009 року N 98

На виконання статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (додається).

2. Державному комітету статистики за поданням Міністерства праці та соціальної політики затвердити до 1 червня 2002 р. форму річної звітності щодо надання державної допомоги сім'ям з дітьми.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. N 915 "Про розміри державної допомоги сім'ям з дітьми у другому півріччі 1999 року" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 22, ст. 1002);

постанову Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 122 "Про продовження терміну дії постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. N 915" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 4, ст. 116);

постанову Кабінету Міністрів України від 12 січня 2001 р. N 14 "Про розміри державної допомоги сім'ям з дітьми у 2001 році" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 3, ст. 68).

4. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2002 року.

Прем'єр-міністр України 

А. КІНАХ 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2001 р. N 1751 

 

ПОРЯДОК
призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми

(У тексті Порядку слова "державна служба зайнятості" в усіх відмінках і формах числа замінено словами "центр зайнятості" у відповідному відмінку і числі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2002 року N 343)

(У тексті Порядку слова "Прикордонні війська" в усіх відмінках замінено словами "Державна прикордонна служба" у відповідному відмінку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2003 року N 1402)

(У тексті Порядку слово "усиновитель" в усіх відмінках і формах числа замінено словом "усиновлювач" у відповідному відмінку і числі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 року N 59)

 

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми":

1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами (пункти 3 - 9 цього Порядку);

2) допомога при народженні дитини (пункти 10 - 16 цього Порядку);

(підпункт 2 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (пункти 17 - 24 цього Порядку);

4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (пункти 25 - 32 цього Порядку);

(підпункт 4 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

5) допомога на дітей одиноким матерям (пункти 33 - 38 цього Порядку);

(підпункт 5 пункту 1 в редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951)

6) допомога при усиновленні дитини (пункти 39 - 42 цього Порядку).

(пункт 1 доповнено підпунктом 6 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

2. Державна допомога сім'ям з дітьми призначається і виплачується:

громадянам України;

іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, що набули статусу біженця і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", застосовуються правила, встановлені договором.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами

3. Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:

жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби;

(абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
 постановами
Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 726,
 від 01.08.2006 р. N 1074)

жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;

жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;

аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів;

непрацюючі жінки; 

жінки, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

(пункт 3 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. N 900)

4. Підставою для призначення допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є видана лікувально-профілактичним закладом довідка встановленого зразка, заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінпраці, а також довідка:

(абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951)

1) з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;

2) ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;

3) центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;




4) підпункт 4 пункту 4 виключено

(підпункт 4 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343,









 виключено згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 01.08.2006 р. N 1060)

5) Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про те, що жінка - суб'єкт підприємницької діяльності не сплачує страхові внески.

(пункт 4 доповнено підпунктом 5 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

5. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається:

1) якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів і 90 - після пологів). Допомога обчислюється сумарно та призначається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

У разі ускладнених пологів зазначена допомога донараховується на підставі довідки встановленого зразка, виданої лікувально-профілактичним закладом.

(абзац другий підпункту 1 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950)

У разі народження мертвої дитини допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується на загальних підставах, а у разі викидня - не виплачується;

2) особам, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення чи встановлення опіки над двома і більше дітьми, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1 - 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

6. За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується незалежно від одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, визначеному для непрацюючих жінок.

7. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:

1) жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

(підпункт 1 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 726,
 від 01.08.2006 р. N 1074)

2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (ЗП України, 1995 р., N 4, ст. 111, N 7, ст. 188; Офіційний вісник України, 1997 р., число 8, с. 196; 1999 р., N 31, ст. 1616; 2001 р., N 40, ст. 1802);

3) жінкам, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;

4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

(абзац перший підпункту 4 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950)

Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1 - 4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;

5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

(підпункт 5 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. N 900)

8. Покриття витрат на виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами:

жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на ці цілі Збройним Силам та іншим військовим формуванням, органам внутрішніх справ, Державній кримінально-виконавчій службі;

(абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343,
 від 25.05.2006 р. N 726,
 від 01.08.2006 р. N 1074)

абзац третій пункту 8 втратив чинність

 (згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343)

іншим категоріям жінок здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

9. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби призначається і виплачується за місцем основної служби.

(абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановами
Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 726,
 від 01.08.2006 р. N 1074)

Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів і непрацюючим жінкам державна допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

(абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950)


Допомога при народженні дитини 

(У назві і тексті розділу слово "одноразова" в усіх відмінках виключено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року N 57)

 



10. Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

(пункт 10 в редакції постанов Кабінету
 Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
 від 22.02.2008 р. N 57,
із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

11. Для призначення допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява одного з батьків (опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

(підпункт 1 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

2) копія свідоцтва про народження дитини;

3) оригінал довідки, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення допомоги при народженні дитини. Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.


Опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про встановлення опіки.

(абзац шостий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або оригіналу довідки про народження дитини, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану.

В окремих випадках органи праці та соціального захисту населення за погодженням з Мінпраці можуть призначати допомогу на підставі дубліката довідки про народження дитини, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану.

(пункт 11 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
від 17.12.2003 р. N 1950,
від 14.04.2004 р. N 493,
 від 21.04.2005 р. N 315,
від 01.08.2006 р. N 1060,
від 11.07.2007 р. N 900,
у редакції постанови Кабінету Міністрів
 України від 22.02.2008 р. N 57)

12. Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

(абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

(пункт 12 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. N 493,
 у редакції постанови Кабінету Міністрів
 України від 22.02.2008 р. N 57)

13. Допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини.

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2007 р., надається у розмірі 12240 гривень - на першу дитину, 25000 гривень - на другу дитину, 50000 гривень - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини - 4840 гривень, третьої та наступної дитини - 5000 гривень, решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (620 гривень щомісяця), на другу дитину - 24 місяців (840 гривень щомісяця), на третю і наступну дитину - 36 місяців (1250 гривень щомісяця) рівними частинами.

Розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. У разі народження двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною.


Допомога при народженні дитини призначається опікуну на кожну взяту під опіку дитину у розмірі, установленому при народженні першої дитини.

(абзац четвертий пункту 13 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)


Якщо допомога при народженні дитини вже була призначена до моменту встановлення опіки, виплата допомоги опікуну продовжується у такому самому розмірі.

(абзац п'ятий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання допомога призначається і виплачується в розмірі, встановленому для першої дитини, шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини в порядку, затвердженому Мінпраці, Мінфіном, МОЗ, МОН і Мінсім'ямолодьспортом.

Виплата допомоги припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;

перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;


усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

(абзац п'ятнадцятий пункту 13 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

смерті дитини або отримувача допомоги;

виникнення інших обставин.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

У випадках, передбачених абзацами дев'ятим - тринадцятим цього пункту, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора органу праці та соціального захисту населення.


Виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами восьмим - чотирнадцятим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом шести місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.

(абзац двадцятий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання виплата раніше призначеної допомоги поновлюється органами праці та соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини.

Контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами і державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім'ї та молоді, службами у справах дітей і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Державні органи реєстрації актів цивільного стану протягом 10 днів після реєстрації смерті дитини подають органам праці та соціального захисту населення відповідні відомості за формою, встановленою законодавством.


У разі невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

(абзац двадцять п'ятий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

(пункт 13 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
 від 17.12.2003 р. N 1950,
від 21.04.2005 р. N 315,
від 15.03.2006 р. N 311,
від 11.01.2007 р. N 13,
від 11.07.2007 р. N 900,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

14. Допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги. 

(пункт 14 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
 від 22.02.2008 р. N 57,
від 04.02.2009 р. N 59)

15. Одному з батьків дитини (опікуну) допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем їх реєстрації. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

(абзац перший пункту 15 із змінами, внесеними згідно з
 постановами
 Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
 від 22.02.2008 р. N 57,
від 04.02.2009 р. N 59)

Абзац другий пункту 15 виключено

(абзац другий пункту 15 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950,
 виключено згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 11.07.2007 р. N 900)

16. Покриття витрат на виплату допомоги при народженні дитини (в тому числі військовослужбовцям) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. 

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку


17. Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною.

(пункт 17 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

18. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення.

(абзац перший пункту 18 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

Усиновлювачам та опікунам допомога призначається не раніше ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.

19. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.

(пункт 19 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

20. Для одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку органам праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява матері (батька, усиновлювача, опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;


2) копія або витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки;

(підпункт 2 пункту 20 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) підпункт 4 абзацу першого пункту 20 виключено

(згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 11.07.2007 р. N 900)

5) копія трудової книжки матері (батька, усиновлювача, опікуна), яка (який) здійснює догляд за дитиною;

6) довідка з місця навчання - для осіб, які навчаються;



7) довідка про те, що виплата допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю не проводиться, - для непрацюючих осіб, які перебувають на обліку в центрі зайнятості;

(підпункт 7 пункту 20 в редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343,
із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

8) підпункт 8 абзацу першого пункту 20 виключено

(абзац перший пункту 20 доповнено підпунктом 8 згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
 підпункт 8 абзацу першого пункту 20 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950,
 виключено згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 11.07.2007 р. N 900)

Усиновлювачі та опікуни подають також копію рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Абзац пункту 20 виключено

(згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

Особи - суб'єкти підприємницької діяльності подають довідку, видану органами державної податкової служби про те, що не провадять підприємницької діяльності.

(пункт 20 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57) 

Особи, що працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, подають довідку з місця роботи про початок виконання трудових обов'язків на зазначених умовах.

(пункт 20 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57) 

Особам, що працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та господарювання, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Для найманих працівників фізичних осіб - підприємців допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки роботодавця, до якої за відсутності печатки прикладається копія свідоцтва про державну реєстрацію.

(пункт 20 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57) 

Якщо особа працює в режимі повного робочого часу або оформила відпустку у зв'язку з навчанням до закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, роботодавець повинен протягом п'яти днів після видання наказу про припинення зазначеної відпустки повідомити про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання такої особи.

(пункт 20 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57) 


21. Переоформлення документів щодо виплати допомоги на іншу працездатну особу, яка не отримує пенсії, здійснюється згідно з письмовою заявою такої особи на підставі довідки з місця роботи, навчання, служби, центру зайнятості про початок виконання особою, що отримувала допомогу, трудових обов'язків, навчання, несення служби, перебування на обліку у центрі зайнятості.

(абзац перший пункту 21 в редакції постанов
 Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950,
 від 22.02.2008 р. N 57) 

Особам, які доглядають дітей віком до трьох років і одночасно продовжують навчатися з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в повному розмірі.

Одному з батьків дитини, усиновлювачу, опікуну, дідусю, бабусі або іншому родичу допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем їх реєстрації. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

(пункт 21 доповнено абзацом третім згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950,
абзац третій пункту 21 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)



22. Відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

(дію абзацу першого пункту 22 зупинено на 2006 рік згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 р. N 311)

(абзац перший пункту 22 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. N 1060)

(дію абзацу першого пункту 22 зупинено на 2007 рік згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 р. N 13)

(абзац перший пункту 22 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)


Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

(абзац другий пункту 22 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. N 1060)

Для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).

(пункт 22 доповнено абзацом третім згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

До складу сім'ї особи, що звернулася за призначенням допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти зазначених осіб віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації місця проживання; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I і II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім'ї баби, діда або іншого родича, що фактично здійснює догляд за дитиною, не є усиновлювачем або опікуном дитини і звертається за призначенням допомоги, не включається дитина, на догляд за якою призначається допомога.

(пункт 22 доповнено абзацом четвертим згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57,
 абзац четвертий пункту 22 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 р. N 724)


23. Виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припиняється:

1) у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;

перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;

смерті дитини або отримувача допомоги;

виникнення інших обставин;

2) у разі, коли особа, що отримує в органі праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку:

звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні - з дня призначення їй допомоги по безробіттю чи матеріальної допомоги по безробіттю. Центр зайнятості повідомляє орган праці та соціального захисту населення про те, що такій особі призначено допомогу по безробіттю чи матеріальну допомогу по безробіттю або що строк виплати хоча б однієї із зазначених двох видів допомоги закінчився;

виявила бажання працювати - з дня працевлаштування (початку виконання трудових обов'язків);

розпочала або поновила підприємницьку діяльність - з першого числа місяця, в якому розпочато таку діяльність.

У випадках, передбачених абзацами третім - дев'ятим підпункту 1 цього пункту, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора органу праці та соціального захисту населення.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Не припиняється виплата допомоги особам, що працюють у режимі неповного робочого часу або вдома.

(пункт 23 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343,
від 25.12.2002 р. N 1951,
 у редакції постанови Кабінету Міністрів
 України від 22.02.2008 р. N 57)

24. Покриття витрат на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (в тому числі військовослужбовцям) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

(У назві і тексті розділу слова "які перебувають під опікою чи піклуванням" замінено словами "над якими встановлено опіку чи піклування" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року N 57)

 

25. Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

(абзац перший пункту 25 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 р. N 724)

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома з опікуном чи піклувальником, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

(абзац третій пункту 25 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. N 493)

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, призначається на загальних підставах.

(пункт 25 доповнено абзацом четвертим згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. N 1087)

26. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається в розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

У разі коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога, розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. Розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, одержаних на дитину за попередні шість календарних місяців.

У разі коли для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, аліменти (за відсутності осіб, що за законом зобов'язані їх утримувати), пенсія, стипендія, державна допомога за попередні шість календарних місяців не нараховувалися, зазначена допомога призначається у розмірі двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.

(пункт 26 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. N 1087,
 від 01.02.2006 р. N 87,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 20.08.2008 р. N 724)

27. Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;


2) копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;

(підпункт 2 пункту 27 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 р. N 724)

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка з місця проживання заявника про склад сім'ї (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей);

(підпункт 4 пункту 27 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. N 1087)


5) довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи праці та соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації).

(підпункт 5 пункту 27 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 р. N 724)

Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, над якою встановлено опіку чи піклування, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги.

(абзац другий пункту 27 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951)

У разі коли батьки, місце перебування яких відоме, не сплачують аліменти, орган праці та соціального захисту населення призначає допомогу без урахування їх суми. При цьому зазначений орган протягом десяти днів після подання опікуном, піклувальником заяви про призначення допомоги повідомляє про неотримання аліментів службу у справах дітей.

(пункт 27 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 р. N 724)

28. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

(пункт 28 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 р. N 724)

29. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.

30. Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:

звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника;

працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;

усиновлення дитини, передача дитини батькам;

(пункт 30 доповнено новим абзацом четвертим згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 р. N 724,
у зв'язку з цим абзаци четвертий - шостий вважати
 відповідно абзацами п'ятим - сьомим)

досягнення дитиною 18-річного віку.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради зобов'язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

(абзац шостий пункту 30 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 р. N 724)

Виплата допомоги припиняється за рішенням органу праці та соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.

31. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.

32. Покриття витрат на виплату допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Допомога на дітей одиноким матерям


33. Відповідно до статті 181 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", право на допомогу на дітей мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі
, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

(абзац перший пункту 33 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 р. N 311)

Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають вдова та вдівець з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

(абзац другий пункту 33 в редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315)

Якщо одинока мати (вдова, вдівець), мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, уклала шлюб, за нею зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу, за умови, якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

(абзац третій пункту 33 в редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315)

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави, під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу про те, що дитина в цей час не перебувала на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави.

(абзац шостий пункту 33 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. N 493,
 від 21.04.2005 р. N 315)

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.


Абзац восьмий пункту 33 виключено 

(пункт 33 доповнено абзацом восьмим згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950,
 абзац восьмий пункту 33 виключено згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 р. N 87)


Абзац дев'ятий пункту 33 виключено 

(пункт 33 доповнено абзацом дев'ятим згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950,
абзац дев'ятий пункту 33 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
 виключено згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 р. N 87)


34. Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам
(вдовам, вдівцям), матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

(абзац перший пункту 34 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. N 1060)

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. До складу сім'ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

(абзац другий пункту 34 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 р. N 311)

Зазначена допомога призначається на кожну дитину.

(абзаци перший та другий пункту 34 замінено абзацами першим -  третім
 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
 у зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим)

Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу праці та соціального захисту населення.

35. Для призначення допомоги на дітей одиноким матерям до органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

(абзац перший пункту 35 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315)

1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) довідка державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка про проживання дитини з матір'ю, видана за місцем проживання сім'ї. У разі неможливості одержати таку довідку орган праці та соціального захисту населення здійснює обстеження сім'ї за місцем проживання і складає акт із зазначенням факту проживання дитини з матір'ю. У разі, коли дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, замість довідки про проживання дитини з матір'ю подається довідка з місця проживання матері та довідка з місця проживання (навчання) дитини.

(підпункт 4 пункту 35 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950)

Усиновлювачі подають також копію рішення про усиновлення.

Вдови та вдівці подають копію свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідку про те, що вони не одержують на дітей пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

(абзац сьомий пункту 35 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315)

Мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію, подають також копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про смерть одного з батьків та довідку про те, що вони не одержують на дітей зазначені пенсії.

(пункт 35 доповнено новим абзацом восьмим згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
 у зв'язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев'ятим)


Якщо одинока мати народила дитину за межами України і не може подати документ, який підтверджує той факт, що вона є одинокою матір'ю, рішення про призначення їй допомоги на дитину приймається органом праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і документа про народження дитини, легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

(пункт 35 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950,
 абзац дев'ятий пункту 35 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,




 від 01.08.2006 р. N 1060)

Якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, виплата допомоги на дітей одиноким матерям продовжується на підставі довідки навчального закладу - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

(пункт 35 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. N 1060)

36. Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

(пункт 36 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 р. N 87,
 від 01.08.2006 р. N 1060)

Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.

(пункт 36 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

37. Допомога на дітей одиноким матерям призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

38. Покриття витрат на виплату допомоги на дітей одиноким матерям здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

(розділ 7 із змінами внесеними постановами
Кабінету Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343,
 від 16.09.2002 р. N 1391,
в редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951)

Розділ "Порядок розрахунку середньомісячного сукупного доходу" виключено

(згідно з постановою Кабінету Міністрів
 України від 25.12.2002 р. N 1951)

Допомога при усиновленні дитини

39. Допомога при усиновленні дитини призначається усиновлювачу, який є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновив дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).

40. Для призначення допомоги при усиновленні дитини органові праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява усиновлювача (якщо усиновлювачами є подружжя - одного з них), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) копія свідоцтва про народження дитини, виданого державним органом реєстрації актів цивільного стану після внесення змін до актового запису про народження дитини на підставі рішення суду про усиновлення дитини;

3) копія рішення суду про усиновлення дитини.

У разі смерті дитини до прийняття рішення про призначення допомоги при усиновленні дитини така допомога не виплачується.

41. Допомога при усиновленні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.

42. Допомога при усиновленні дитини призначається особам, які усиновили дитину після 1 січня 2009 року, незалежно від одержання на дитину інших видів допомоги.

Допомога при усиновленні дитини призначається на кожну дитину у розмірі та в порядку, що встановлені для виплати допомоги при народженні першої дитини, на дату набрання законної сили рішенням про усиновлення.

Виплата допомоги при усиновленні дитини припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

смерті дитини або отримувача допомоги;

перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання.

Виплата допомоги при усиновленні дитини припиняється за рішенням органу, який призначив допомогу, прийнятим на підставі пропозицій служби у справах дітей, а у разі смерті дитини - повідомлення державного органу реєстрації актів цивільного стану з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини.

Служби у справах дітей подають протягом 10 днів після настання обставин, передбачених абзацами четвертим - десятим цього пункту, органам праці та соціального захисту населення пропозиції щодо припинення виплати допомоги при усиновленні дитини.

Державні органи реєстрації актів цивільного стану подають протягом 10 днів після реєстрації смерті дитини органам праці та соціального захисту населення відповідні відомості.

Виплата допомоги при усиновленні дитини поновлюється у разі, коли передбачені абзацами четвертим - десятим цього пункту підстави змінилися та особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (якщо усиновлювачами є подружжя), звернулася про поновлення виплати допомоги при усиновленні дитини протягом шести місяців після припинення її виплати.

Контроль за цільовим використанням допомоги при усиновленні дитини здійснюється головними державними соціальними інспекторами і державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом із службами у справах дітей.

421. Допомога при усиновленні дитини призначається і виплачується усиновлювачу органами праці та соціального захисту населення за місцем його реєстрації. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

422. Покриття витрат на виплату допомоги при усиновленні дитини здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

(Порядок доповнено розділом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

Термін розгляду документів для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми

43. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто.

За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення зазначеної допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин (догляд за інвалідом I групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років тощо) не може особисто зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

У сільській місцевості прийняття заяв з необхідними документами для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми і передачу їх відповідним органам праці та соціального захисту населення здійснюють особи, уповноважені виконавчими комітетами сільських і селищних рад.

(пункт 43 доповнено новим абзацом третім згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. N 253,
 у зв'язку з цим абзаци третій і четвертий
 вважати відповідно абзацами четвертим і п'ятим)

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви.

Про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення.

44. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган праці та соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.

(пункт 44 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. N 253)

45. Орган, що призначає і виплачує державну допомогу сім'ям з дітьми, повинен давати роз'яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.

46. Особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов'язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення.

Виплата допомоги припиняється за рішенням органу, що призначає та виплачує цю допомогу, з місяця, що настає після місяця, у якому виникли такі обставини.

(пункт 46 в редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950)

47. На кожного одержувача державної допомоги сім'ям з дітьми органом праці та соціального захисту населення ведеться особова справа, в якій зберігаються документи, на підставі яких призначена допомога, а також розрахунки її розміру.

Відповідальність за подання неправдивих відомостей для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми

48. Органи, що призначають і виплачують державну допомогу сім'ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення допомоги.

Підприємства, установи та організації несуть відповідальність за шкоду, заподіяну сім'ям з дітьми або державі внаслідок несвоєчасної видачі документів або видачі неправдивих даних, і відшкодовують її в установленому законом порядку.

49. Особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, зобов'язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги (зміни у складі сім'ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї тощо).

Суми державної допомоги сім'ям з дітьми, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із законом.

Відрахування на підставі рішень відповідних органів провадиться у розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної допомоги.

Органи, що призначають і виплачують державну допомогу сім'ям з дітьми, мають право перевіряти матеріальне становище сімей з дітьми.

50. Рішення органу, що призначає і виплачує державну допомогу сім'ям з дітьми, може бути оскаржено у порядку їх підлеглості у вищестоящі органи або у судовому порядку.

51. Посадові особи органів, що призначають і виплачують державну допомогу сім'ям з дітьми, винні у порушенні законодавства про державну допомогу сім'ям з дітьми, несуть відповідальність згідно із законом.

Виплата державної допомоги сім'ям з дітьми

52. Державна допомога сім'ям з дітьми виплачується щомісяця за вибором матері (батька, опікуна, піклувальника чи усиновлювача), якій призначена допомога, Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" за місцем її проживання або через уповноважені банки, визначені в установленому законодавством порядку.

(пункт 52 в редакції постанов Кабінету
 Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
від 18.02.2009 р. N 98)

53. Перерахування коштів Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта" та уповноваженим банкам для забезпечення виплати державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється органами праці та соціального захисту населення.

(пункт 53 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 18.02.2009 р. N 98)

54. У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім'ям з дітьми виплата її продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання з дня (місяця) звернення, але не раніше, ніж з дня реєстрації.

(пункт 54 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951)

55. Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за три місяці з місяця звернення за її одержанням, крім випадків, визначених у абзаці десятому пункту 35 цього Порядку.

(абзац перший пункту 55 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
 в редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. N 900)

Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.

(абзац другий пункту 55 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315)

56. Призначені суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, на дітей одиноким матерям, недоодержані у зв'язку із смертю одержувача, виплачуються членам сім'ї померлого, які проживали разом з ним на день його смерті, або опікуну (піклувальнику). Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача.

(пункт 56 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
 від 17.12.2003 р. N 1950)

57. У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.

(Порядок доповнено пунктом 57 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. N 493,
пункт 57 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315)

 

 

Вернуться на страницу - Выплаты за счет фонда